Епілепсія та епілептичні синдроми
Епілепсія – хронічне захворювання головного мозку, що характеризується повторними нападами, які виникають у результаті надмірної нейронної активності й супроводжуються характерними неконтрольованими скороченнями м’язів, клінічними й параклінічними проявами. Діти страждають епілепсією в три рази частіше, ніж дорослі. Нервові клітини дитячого мозку легко збудливі. Навіть сильне підвищення температури здатне викликати епілептичний напад. Головна причина судом у маленьких дітей – перинатальні ускладнення, викликані передпологовими або пологовими черепно-мозковими травмами. Гіпоксія (кисневе голодування) мозку викликає порушення роботи нервової системи, і епілептичний напад — одна з реакцій головного мозку.
основні причини виникнення першого епілептичного нападу залежно від віку
Немовлята до 4 місяців:
основними причинами є: внутрішньочерепні крововиливи, гіпоксемія, ішемія головного мозку; вірусні, бактеріальні, протозойні інфекції; інфекційно-токсичні та метаболічні порушення при гострих захворюваннях шлунково-кишкового тракту або органів дихання; гіпертермія; екзо- та ендогенні інтоксикації; метаболічні порушення, вроджені дефекти обміну речовин.
Від 4 місяців до 2 років:
гіпертермія, інфекції з органічним ураженням центральної нервової системи; гострі порушення мозкового кровообігу, тромбози мозкових вен; черепно-мозкові травми; вторинно-генералізована епілепсія як наслідок органічного ураження головного мозку в попередній віковій групі, вроджені дефекти обміну речовин, вроджені ураження та вади розвитку головного мозку.
Від 3 до 10 років:
вторинна та первинна генералізована епілепсія; енцефаліти; симптоматична джексонівська епілепсія внаслідок травм, інфекцій, пухлин мозку.
Від 11 до 20 років:
вторинна та первинна генералізована епілепсія; симптоматична (часто джексонівська) епілепсія після травм, у результаті виникнення аневризм судин, розвитку пухлин головного мозку, як наслідок органічного ураження центральної нервової системи в попередній віковій групі.
діагностичні обстеження при
першому епілептичному нападі
При підозрі на епілептичний напад, що виник уперше, проводиться повний спектр діагностичниї обстежень для підтвердження або виключення діагнозу «епілепсія»:
- загальноклінічне обстеження
- оцінка симптомів нападу
- лабораторні тести
- дослідження спинномозкової рідини
- аналіз прийому препаратів
- раннє ЕКГ ( протягом перших 24 год.)
- ЕЕГ (не під час сну) після 1 тижня
- МРТ, КТ з високою роздільною здатністю
- нейросонографія (УЗД головного мозку)
Особливості епілептичних нападів
- спонтанність виникнення;
- регулярність повторення;
- стереотипність проявів нападів, переднападних і післянападних станів;
- короткотривалість;
- прив’язаність до періоду доби;
- наростання поліморфізму нападів.
Найчастіше епілепсія вперше діагностується в дитинстві та підлітковому віці. Після першого нападу ризик розвитку наступних судомних нападів становить 23-71%. Дуже важливо при виникненні перших симптомів звернутися до лікаря. Відсутність лікування в 40-50% випадків провокує повторні напади, що виникають протягом двох років. Правильне і своєчасне лікування хвороби в 75% випадків дозволяє купірувати напади або позбавитися назавжди.