Епілепсія та епілептичні синдроми

Епілепсія – хронічне захворювання головного мозку, що характеризується повторними нападами, які виникають у результаті надмірної нейронної активності й супроводжуються характерними неконтрольованими скороченнями м’язів, клінічними й параклінічними проявами. Діти страждають епілепсією в три рази частіше, ніж дорослі. Нервові клітини дитячого мозку легко збудливі. Навіть сильне підвищення температури здатне викликати епілептичний напад. Головна причина судом у маленьких дітей – перинатальні ускладнення, викликані передпологовими або пологовими черепно-мозковими травмами. Гіпоксія (кисневе голодування) мозку викликає порушення роботи нервової системи, і епілептичний напад — одна з реакцій головного мозку.

епілептичні синдроми
основні причини виникнення першого епілептичного нападу залежно від віку

Немовлята до 4 місяців:
основними причинами є: внутрішньочерепні крововиливи, гіпоксемія, ішемія головного мозку; вірусні, бактеріальні, протозойні інфекції; інфекційно-токсичні та метаболічні порушення при гострих захворюваннях шлунково-кишкового тракту або органів дихання; гіпертермія; екзо- та ендогенні інтоксикації; метаболічні порушення, вроджені дефекти обміну речовин.

Від 4 місяців до 2 років:
гіпертермія, інфекції з органічним ураженням центральної нервової системи; гострі порушення мозкового кровообігу,  тромбози мозкових вен; черепно-мозкові травми; вторинно-генералізована епілепсія як наслідок органічного ураження головного мозку в попередній віковій групі, вроджені дефекти обміну речовин, вроджені ураження та вади розвитку головного мозку.

Від 3 до 10 років:
вторинна та первинна генералізована епілепсія; енцефаліти; симптоматична джексонівська епілепсія внаслідок травм, інфекцій, пухлин мозку.

Від 11 до 20 років:
вторинна та первинна генералізована епілепсія; симптоматична (часто джексонівська) епілепсія після травм, у результаті виникнення аневризм судин, розвитку пухлин головного мозку, як наслідок органічного ураження центральної нервової системи в попередній віковій групі.

діагностичні  обстеження  при
першому епілептичному нападі
У діагностиці епілепсії дуже важливим є сімейний анамнез, вік першого нападу, психічні порушення, ефект від терапії, що проводилася, виявлення провокуючих факторів (напади можуть провокувати травма, інсульт, енцефалопатія, інфекція, еклампсія, токсичні та метаболічні ураження, відмова від лікування, неоплазія та інші причини).

При підозрі на епілептичний напад, що виник уперше, проводиться повний спектр діагностичниї обстежень для підтвердження або виключення діагнозу «епілепсія»:
  • загальноклінічне обстеження
  • оцінка симптомів нападу
  • лабораторні тести
  • дослідження спинномозкової рідини
  • аналіз прийому препаратів
  • раннє ЕКГ ( протягом перших 24 год.)
  • ЕЕГ (не під час сну) після 1 тижня
  • МРТ, КТ з високою роздільною здатністю
  • нейросонографія (УЗД головного мозку)
Особливості  епілептичних  нападів
  • спонтанність виникнення;
  • регулярність повторення;
  • стереотипність проявів нападів, переднападних і післянападних станів;
  • короткотривалість;
  • прив’язаність до періоду доби;
  • наростання поліморфізму нападів.
Діти страждають епілепсією

Найчастіше епілепсія вперше діагностується в дитинстві та підлітковому віці. Після першого нападу ризик розвитку наступних судомних нападів становить 23-71%. Дуже важливо при виникненні перших симптомів звернутися до лікаря. Відсутність лікування в 40-50% випадків провокує повторні напади, що виникають протягом двох років. Правильне і своєчасне лікування хвороби в 75% випадків дозволяє купірувати напади або позбавитися назавжди.

Епілепсія та епілептичні синдроми
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов